пʼятниця, 3 лютого 2012 р.

Кілт або чоловіча спідниця

Нещодавно натрапила в мережі на палку дискусію на тему кілтів. Купка жінок на сайті про моду вперто засуджувала мужчину в «спідниці» закидаючи бідоласі двозначні фрази щодо його орієнтації, потенції, мужності і т.д. Особисто я рідко вступаю в дискусії в мережі, проте на цей раз не втрималась.
  Зрештою, кожен має право на самовираження. Окрім того, наше суспільство достатньо просунуте, щоб адекватно сприймати такі речі. Багато моїх друзів реконструкторів носять кілти і їм вони, безперечно, пасують.
 Отож вирішила трохи більше дізнатися про цю частину одягу і ось що я знайшла.

  Таке визначення кілта подає вікіпедія: « Кілт (англ. Kilt) — предмет національного шотландського чоловічого одягу у вигляді спідниці, традиційний одяг шотландських горян. Зазвичай це шматок зібраної складками тканини, обернений навколо талії і закріплений за допомогою пряжок і ремінців; традиційно кілт носиться разом із спеціальною сумочкою для грошей та інших дрібних речей, що називається спорран. Кілт може бути «великим» або «малим». Історично великий кілт (Great Kilt) був достатньо довгим, щоб його можна було закинути на плече або в вкритися ним у погану погоду. Кілт виготовляється з вовняної тканини з традиційним шотландським малюнком із клітинок та смужок — тартаном (в нас такий матеріал відомий як «шотландка»). »

   Кілт виник на початку XVII ст. у гірській Шотландії.  Спершу кільт представляв собою не зшиту "спідницю" в складку, а громіздку ковдру (Great Kilt), щось на зразок римської тоги, в котру закутувались від маківки до колін, задрапіровану навколо стегон. Пледи ці мали ширину 5 футів (1.5 метра) та довжну 18 футів (5.5 метрів)
У Верхній Шотландії, з її дощовим кліматом і гірським рельєфом, кілт був незамінним. Він давав свободу руху, зігрівав, швидко висихав, чого не можна було сказати про штани. На ніч він перетворювався в тепле покривало. Коли в бою вимагалась максимальна свобода руху, кілт можна було легко скинути і нестись в атаку без штанів ;)

 

   Довжину кілта правильно вимірювали так: чолоівік, котрому шиють спідницю ставав в ній на коліна і в місці де тканина торкалась землі - кілт обрізали. Таким чином кілт наблизився до свого нинішнього вигляду. Звичайний він досягає коліна і його поли закріплюються спереду спеціальною декоративною англійською булавкою (kilt pin).



   З кілтом носять довгі, до колін, гольфи - однокольорові або клітчасті. Традиційні гольфи не мають верхньої резинки і утримуються довгими (до метра довжиною) підв'язками з китицями. Їх обмотують навколо ніг, як підв'язки. Під гольфами носили ножі чи кинджали для ближнього бою.

   Далі спорран - це спеціальна чоловіча хутряна, рідше, шкіряна сумка, круглої чи овальної форми,часом з головою якогось звіра або срібними накладками. Спорран підвішують на пояс спереду кілта і використовують в основному як гаманець та захист від задирання кілта під час вітру. У минулому він також виконував функції лат (існують припущення що в спорран вкладали металеву пластину для захисту найдорожчого).






  Малий кілт - це те, що сьогодні, зазвичай, називають "кілтом". По легенді малий кілт був винайдений у 1725 році англійцем Ролінсоном, який працював керівником на сталеливарному заводі. Для зручності робітників він запропонував залишити лише нижню частину кільта. Так виник прототип сучасних шотландських "чоловічих спідниць".




   Великий кільт (Great Kilt) надягають  наступним винахідливим чином:
Тканина - багатометровий шматок шириною в ріст людини - розкладають на землі. Від кінця куска відміряється (приблизно) ваша ширина в стегон - цей шматок залишаєтся незагофрованим.

Залишений матеріал підтягується і укладаєтся в склади.

Після цього під складену тканину підкладають пояс пряжкою вправо.

Потім на тканину потрібно лягти лицем догори, обернути її навколо себе (спочатку лівий, складчатий кінець, потім рівний правий) та закріпити ременем.

Встати, розправити звисаючу верхню частину і задрапірувати її навруг тіла - зазвичай один кінець протягують через спину, другий через грудну клітину та закріплюють пряжкою на плечі.


а в холодну пору можна і так




Після всього прочитаного і переглянутого для себе я переконалася у чоловічності цієї частини одягу.

5 коментарів:

  1. круто. цікавий матеріал і фото прикольні.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. дякую,ти ж знаєш що шотландка-то моя "хвороба")))

      Видалити
    2. о так, хороба чорна чи точніше червона з чорною кліткою )) ох. як же я красіво скаламбурила =)

      Видалити
  2. Цікаве, лакночіне та ілюстровае дослідження.
    Voted!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. дякую дуже!
      перший чоловічий коментар на мому блозі-йду святкувати)))

      Видалити